Записи із категорії ‘Travel|Подорожі’
Deir El-Bahri, Карнак, Люксор, Долина Царів (дубль ІI)
Під час відпустки ми як завжди з’їздили на декілька екскурсій. Цього разу, це були виснажливі повноденні екскурсії, що вимагали тривалого транспортування до місця призначення.
На екскурсію до Люксору (місто у верхньому Єгипті та східному березі Нілу) ми відправилися літаком із місцевого аеропорту у Шармі. Переліт на Dash 7 тривав всього годину. В план екскурсії входило відвідини 3 найбільш важливих храмів Люксору та долини царів із гробницями.
Екскурсія виявилася надзвичайно виснажливою (температурі повітря +45, а місцями і +48, мінімальна вологість). Навкруги лише сонце, спека і ні міліметру тіні. Запаси води обмежені, ціни на воду (та й будь-які інші більш-менш охолоджені напої) нереально фантастичні ($2-5 за пів літра).
Повернулися на неньку Україну. І відразу ж виникла своєрідна відраза від клятих таксистів в Борисполі, які хапають за руки та ноги і пропонують свої послуги. Хлопці, якщо мені потрібно таксі - я сама вас знайду! Такий собі крик душі. А прикро те, що в Єгипті ситуація аналогічна - йдеш собі вулицею, руки в кишенях, розмовляєш аж тут піііібіііп - зупиняється таксі і араб виглядає з вікна в надії, що ми сядемо до нього в машину. Досить про погане.
Цього разу не було жодних затримок рейсу і ми вчасно добралися до аеропорту не зважаючи на наш не зовсім тверезий стан (все ж таки тоді Спартак програв).
Сьогодні (зовсім нічого не планувавши) купили путівку на море… на сьогодні ж.
Тому вночі ідемо в Київ (ще навіть квитків не купили), а завтра зраненька вилітаємо в Шарм.
На фото - Hilton Sharm Waterfalls Resort, саме туди ми і направляємося.
Повернуся 4-го вересня. Інтернет в готелі є, але писати нічого не буду. Тільки на Зроби Сам(А) є декілька наперед написаних записів, тому в середу та п’ятницю там точно буде що почитати 
.
В понеділок ввечері повернулися з Шацьких озер. Відпочили на славу, але на жаль, відпочинок був спочатку суттєво зіпсутий місцевим “сервісом”.
Негативна частина:
Як цивілізовані люди знайшли сайт місцевої турбази (Лісова пісня), де були оголошеннями з “приватного сектору”. Зв’язалися із (цензура) Галиною Олександрівною, замовили шикарний (на фото) двоповерховий будинок на березі!!! озера із всіма зручностями за досить таки круглу суму. Разів з 20 телефонували їй і уточняли чи все окей. Яке ж нас чекало розчарування (і роздратування), коли, проїхавши 300 з лишком км вона готувалася поселити нас в халупу посеред лісу за кілометр від озера (і де ж тут той берег?), де кухня це водночас і спальня.
